Вимірювати рівень впливовості - справа багато в чому невдячна, адже практично кожен регіональний лідер вважає себе козирним тузом своєї губернії і будь-яке місце нижче першої п'ятірки найчастіше сприймає як особисту образу.
Щоб рейтинг був максимально об'єктивним, ми розіслали анкети з питаннями 8 тис. респондентів, серед яких були всі депутати обласних, міських рад, обласних центрів, керівники міст, областей, відомі люди. Іншими словами, ми зробили цільової опитування decision-makers всіх областей України.
Кожному респонденту було запропоновано заповнити одну регіональну анкету, суть якої полягала в тому, щоб вибудувати регіональних діячів за рівнем їх впливовості. При цьому якщо в області пропонувалося вибрати 20 найвпливовіших діячів, то на вибір давалося 40 прізвищ, якщо 30 діячів, то респонденти могли вибирати серед 50 персоналій, якщо 40 - то з 60-ти.
Ще зовсім недавно беззаперечним лідером луганської еліти вважався політичний тандем нардепів-«регіоналів» Олександра Єфремова та Віктора Тихонова, причому експерти могли довго сперечатися, кому з цього дуету належить першість. Однак стрімке ослаблення позицій Тихонова в рідній Партії регіонів не минуло безслідно - луганські респонденти експертного опитування спустили його на сьоме місце.
Навіть багаторічна «права рука» Віктора Миколайовича і його наступник у кріслі голови Луганської облради Валерій Голенко обійшов за впливовістю в регіоні свого патрона, зайнявши в рейтингу четверте місце. Втім, Голенко давно взяв курс на самостійне плавання, обравши нішу самого проросійського політика Луганщини.
Внутрішньопартійні неприємності Тихонова, мабуть, лише зміцнили позиції губернатора Олександра Антипова, який за результатами опитування зайняв міцне третє місце, і мера Луганська Сергія Кравченка, замкнувшись першу п'ятірку рейтингу. Обидва високопосадовці не перший рік випробовували кулуарне тиск з боку Тихонова, але зараз можуть дихати вільніше. До речі, те, що перший заступник голови ОДА Юрій Ареф'єв посів у рейтингу шосте місце (випередивши Тихонова), свідчить про високу котуєме в регіоні губернаторської команди.
Ареф'єв - не просто зам Антипова, а його найближчий соратник і друг. В обладміністрації він курирує питання промисловості, ПЕК, транспорту і АПК як колишній керівник Луганського трубного заводу користується авторитетом у директорського корпусу Луганщини. Дуже високо оцінили експерти та впливовість «правої руки» мера Кравченко Маноліса Пілавова - перший заступник луганського градоначальника опинився на 11-му місці. Пілавов супроводжує Кравченко ще з тих часів, коли мер працював головою Кам'янобрідського району Луганська (Маноліс Васильович там також був першим заступником), і на даний момент тандем Кравченко-Пілавов є становим хребтом нинішньої луганської міської влади.
Незважаючи на глобальне зниження ролі «луганських» в ПР, роками збирають Єфремовим команда (її ще називають «командою комсомольців» виходячи з комсомольського минулого багатьох її учасників) сьогодні найбільш впливова в регіоні. Про що прямо свідчить даний рейтинг, до першої тридцятки якого ввійшло четверо вірних «ефремовцев» (крім самого Олександра Сергійовича, природно).
Серед них найбільш високе місце - дев'ятий - зайняв перший заступник голови облради Володимир Пристюк, який, по суті, безпосередньо представляє інтереси Єфремова в обласному парламенті і «стежить» за більш самостійним Голенко. У 2001 році Пристюк, будучи секретарем Луганської міськради, був лідером «змовників», що змістив за підтримки Тихонова і Єфремова тодішнього мера Анатолія Ягоферова (нині нардеп від БЮТ, 26-е місце в рейтингу). Надалі Пристюк хоч і програв мерські вибори, але залишився на високих позиціях в команді Єфремова.
На 13-е місце експерти поставили віце-губернатора Миколи Запорожцева, який вважається «очима і вухами» лідера луганських «регіоналів» в ОДА. За часів губернаторства Єфремова Запорожців був беззмінним керівником апарату обладміністрації. Коли в 2006-му ПР «посватав» в голови ОДА свого ставленика Антипова, Єфремов намагався нав'язати тому першим заступником саме Запорожцева, але Антипов, безпосередньо вирішує питання з тодішнім першим віце-прем'єром Миколою Азаровим, зумів посадити в крісло першого віце-губернатора вже згаданого Арефьева, а Запорожцева дісталася звична посаду головного кадровика ОДА.
17-е місце в рейтингу посів ще один представник команди Єфремова, заступник голови ОДА з гуманітарних питань Володимир Заблоцький. У колишні часи він відав внутрішньої політики ОДА, а зараз намагається балансувати між Єфремовим з ПР і Антиповим з Секретаріатом Президента, де, як відомо, дуже уважні до гуманітарних проектів. Нарешті, на 25-й позиції в результаті експертного опитування виявилася секретар Луганської міськради Надія Чернова, якийсь «партійний контролер», що спостерігає за діями мера Кравченка і його оточення. Чернова близька як до Єфремову, так і до Тихонова, але при цьому поводиться неконфліктно і по відношенню до градоначальника.
Єфремов не набагато випередив у рейтингу Наталію Королівську, що представляє друге і єдину альтернативну ПР силу в регіоні - БЮТ. Королівська - видатний парламентарій, очолює комітет ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Крім цього, вона одна з головних спікерів БЮТ і є основним експертом економічних законопроектів, за які голосує фракція.
Примітно також те, що з усіх вугільних «генералів» до рейтингу потрапив лише директор «Ровенькиантрациту» Юрій Зюков, який останнім часом став політично дрейфувати у бік БЮТ. Так, він, будучи депутатом облради за списком ПР, а в минулому працюючи першим заступником міністра-«регіонала» Сергія Тулуба, навесні несподівано виступив з жорсткою критикою планів «регіоналів» з організації масових шахтарських страйків. Тодішній демарш вугільних «генералів» багато в чому визначив провал антиурядових акцій опозиції. Що стосується решти «бютівців», то лідер обласної «Батьківщини» Віталій Курило опинився в середині рейтингу, а лідер обласної фракції БЮТ Сергій Рекіянов відкрив третій десяток. У випадку з Рекіяновим більше значення, імовірно, зіграла не його партійність, а нинішня посаду голови обласної податкової, дружба з керівником ДПАУ Сергієм Буряком та велике комсомольське минуле (Рекіянов перед розпадом СРСР очолював обком комсомолу).
У тридцятки найвпливовіших луганчан також увійшли два силовика (головний міліціонер Володимир Гуславський випередив прокурора області на вісім позицій) і два церковнослужителя від УПЦ МП. І якщо висока (12-е) місце митрополита Іоанникія не стало несподіванкою, то потрапляння в рейтинг його головного конкурента у сфері єпископа Агапіта показало зростаючу роль альтернативної Сєвєродонецьк-Старобільської єпархії. Між іншим, «вічний» мер Сєверодонецька Володимир Грицишин (останнім часом жорстко конфліктує з Єфремовим) зайняв місце міцного середнячка і виграв своєрідне змагання у міського голови Алчевська Володимира Чуба.
Нарешті, серед перших тридцяти виявилися лише два представники просто великого бізнесу - патріарх луганського підприємництва Аркадій Леснічевскій і агромагнат Юрій Журавльов. Що цілком зрозуміло: великий бізнес регіону орієнтується на лідерів - або на Єфремова, або на Королівську. |
